Сходознавство_№ 43.pdf

ІНСТИТУТ СХОДОЗНАВСТВА ім. А. КРИМСЬКОГО

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

БІБЛІОТЕЧКА ЖУРНАЛУ “СХІДНИЙ СВІТ”

СХОДОЗНАВСТВО

КИЇВ – 2008

Затверджено до друку вченою радою Інституту сходознавства

ім. А. Кримського НАН України 23.10.2008 (протокол № 5)

Головний редактор

Д. А. Радівілов, к.і.н.

Редакційна колегія:

О. І. Айбабін, д.і.н.; І. П. Білецька, д.ф.н., проф.; І. П. Бондаренко,

д.ф.н., проф.; О. Б. Бубенок, д.і.н.; В. А. Бушаков, д.ф.н.; О. Б. Головко,

д.і.н.; Я. Р. Дашкевич, д.і.н., проф.; В. О. Кіктенко, к.і.н.;

Л. О. Лещенко, д.і.н., проф.; О. С. Мавріна, к.і.н.; Л. В. Матвєєва, д.і.н.;

О. Д. Огнєва, к.і.н.; І. В. Отрощенко, д.і.н.; В. С. Рибалкін, д.ф.н.,

проф.; О. В. Сухобоков , д.і.н.; К. М. Тищенко, д.ф.н., проф.;

В. Б. Урусов, к.і.н.; О. О. Хамрай, к.ф.н.;

Б. П. Яценко, д.г.н., проф.

(Склад редколегії затверджено вченою радою

Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України 27.12.2007)

Літературний редактор О. В. Голуб

Коректор Я. Є. Ленго

Комп’ютерна верстка В. В. Приймаченко

Дизайн обкладинки С. П. Сироцинський

Адреса редакції:

01001, Київ-1, вул. Грушевського, 4

Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України

к. 205, тел./факс 278-7652

Свідоцтво про державну реєстрацію

КІ №272 від 23.02.1998 р.

e-mail: instkrymsk@gmail.com

1-а сторінка обкл.: Жінка (жіноче божество?) з драконом і феніксом.

Чуський сувій, ІІІ ст. до н. е.

4-а сторінка обкл.: Мандрівка на гору Хуашань. Ши Тао (1641–1707)

ім. А. Кримського НАН України, 2008

ISSN 1682-671X

ОСМАНСЬКА ПАМ’ЯТКА XVII СТОЛІТТЯ «FETIH-

NAME-I KAMANIÇE» («КНИГА ПРО ЗАВОЮВАННЯ

КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО»)

Алексєєва Г. А.

Сучасна граматична система турецької мови в цілому сформу-

валася вже у XV столітті. Обставини історико-культурного розви-

тку мови сприяли багаточисельним запозиченням нею арабської

та перської лексики, деяких синтаксичних моделей, що значною

мірою і визначило її специфіку у порівнянні із сучасною мо-

вою. В історії турецької літературної мови період XV – середини

XIX століття прийнято виділяти під загальною назвою osmanlıca

(османська мова). Деякі дослідники вважають за доцільне говори-

ти про так звану «особливу мову». Проте більшість тюркологів,

враховуючи її жанрово-стилістичну диференціацію, схиляються

до думки, що osmanlıсa є письмовим різновидом літературної

мови цього періоду [Груніна 1998, 3 ].

Відомо, що відсоток арабських та перських елементів у пері-

од розквіту турецької літератури сягав 90%. Порівнюючи твор-

чість поетів Алішера Навої (з Середньої Азії) та османця Нефі,

європейський дослідник А. Бомбачі прийшов до висновку, що за

винятком суфіксів, енклітик, займенників, чисельників та форм

дієслова «бути» османська мова у їхніх творах складає відповід-

но 2 та 3 слова, тоді як арабська й перська сягають декількох дю-

жин [Бомбачі 1986, 215 ]. Варто відмітити, що тюрки запозичи-

ли у персів не лише лексичні елементи, але й граматичні форми,

наприклад, – ізафет, що позначає зв’язок між елементами, схему

родового відмінку або означення із означуваним. Завдяки запо-

зиченню граматичних форм не лише у фразах-кліше, але й у по-

будові нових (обмежених, проте, арабською та перською лекси-

кою), цілі рядки або пасажі читаються так, ніби вони написані

перською мовою.

Деякі лінгвісти, наприклад О. Есперсен, порівнювали літера-

турну тюркську мову (зокрема, османську) з англійською через

велику кількість слів, запозичених з арабської та перської пер-

шою мовою, та з романських – другою. Ю. Немет у своєму до-

слідженні, де говориться про письмову османську мову (його ви-

сновки можна віднести й до літературної османської), відмітив,

що у тюркській мові склалася настільки особлива ситуація, якої

не знайти у жодній іншій мові: «Те, що у мові виявляється багато

запозичень, і те, що у широких соціальних колах вони відіграють

важливішу роль, ніж корінні турецькі слова, аж ніяк не є чимось,

що робить цю мову особливою. Факт наявності у мові запозиче-

них граматичних елементів також ніяк не прояснює цього питан-

ня. Причина, через яку ми не можемо говорити про особливу змі-

шану мову, є такою, що арабо-перські та турецькі слова у своєму

граматичному вживанні відрізняються. Перші використовуються

свідомо як чужорідний, відмінний від рідного мовного матеріалу

прошарок. Звичайно, згадана тут свідомість, в цілому, є поняттям

відносним, проте явища, про які йдеться, обумовлюються саме

цією свідомістю й найчіткіше простежуються у певних літератур-

них досягненнях освічених класів. Саме тут відкрито виявляється

подвійна мовна свідомість, у якій іномовна частина є доміную-

чою, а турецька – незначною, причому побудова речення цією

мовою є суто турецькою, незважаючи на майже виняткове вжи-

вання арабських та перських слів, а арабська й перська граматики

представлені незначними, хоча й часто вживаними фрагментами.

Це протистояння арабських і перських елементів, звичайно, не

порушує єдності мови як засобу вираження. Штучна мова, коли

вона засвоєна й використовується, також являє собою єдиний ін-

струмент» [Бомбачі 1986, 218 ].

Своєрідним виправданням вживання у поезії арабських та

перських слів служить той факт, що ці слова були зручними для

квантитативного розміру, бо на відміну від турецької мови, від-

мінність між довгими та короткими словами була їм природно

притаманною. Літературна мова, що складалася з трьох компо-

нентів – тюркського, арабського та перського, що відрізнялися

фонетичними й морфологічними структурами, й була, крім того,

дуже гнучкою по відношенню до розміру, відкривала широкі

можливості звукових варіацій, що мало величезну цінність для

стилю і прози, і поезії.

Уточнюючи хронологію формування турецької літературної

мови та місце у ній османського періоду, подаємо наступну пері-

одизацію (виходячи при цьому з реально документованої перед-

історії):

I. Анатолійська тюркська мова (XIII–XV ст.)

II. Ранньо-турецька мова (кінець XV–XVI ст.)

III. Середньо-турецька мова (XVII – середина XIX ст.)

IV. Нова турецька мова (середина XIX – початок XX ст.)

V. Сучасна турецька мова (з 30-х рр. XX ст.).

Середньо-турецька мова або середньо-османський період роз-

витку турецької мови, що характеризується значним ускладненням

письмово-літературної мови та відривом від народно-розмовної,

представлена такими письменниками, як: Евлія Челебі (відомою

є його «Книга подорожей»), Наїма («Історія»), Нефі (касиди) та

Юсуф Набі [Кононов 1976, 92 ].

Виділення османського періоду пов’язано з наростаючою зна-

чимістю запозичень лексики та синтаксичних структур.

Опора на письмові пам’ятки дає можливість звернути увагу на

самий процес розвитку, накопичення в узусі нових явищ, що при-

зводять до змін у підсистемах. Так, наприклад, форми теперіш-

нього та майбутнього часів, згідно з пам’ятками XIII–XVI ст., го-

ворять про цілком відмінні взаємозв’язки, порівняно із сучасним

станом мови [Груніна 1966, 74 ]. Саме тому загальною задачею

діахронічного дослідження системи часів, чи то будь-якої іншої

граматичної категорії, є її синхронний опис в окремий період іс-

торії.

Як зазначалось вище, одним із письменників, чия творчість

увійшла до фонду пам’яток літератури османської доби, є Юсуф

Набі.

Набі (справжнє ім’я Юсуф, пом. 1712), який народився в Урфі

й отримав досить солідну освіту, про що свідчить його досконале

володіння турецькою, перською й арабською мовами, й приїхав

до Стамбулу у віці 24 років, є найвизначнішим представником

філософської поезії у стилі хікемі. Спочатку у Стамбулі він не

досягнув успіху, але пізніше потрапив під опіку візира Мусахіба

Ібрагім-паші, який взяв його секретарем до своєї канцелярії. Саме

своїм твором ‘Fetih-name-i Kamaniçe’ він заслужив прихильність

султана. Крім цього йому належать ще дев’ять творів як віршо-

вих, так і поезії у прозі. Усі вони відзначаються грамотністю та

вишуканістю мови, на той момент так званого «стамбульського

діалекту» [Іхсаноглу 2006, 49 ].

З огляду на те, що література та історія завжди взаємопов’язані,

оскільки досить часто літературний твір висвітлює деякі «чорні

плями» історії, вивченням творів, що безпосередньо стосуються

українсько-турецької спільної історії, займалися такі відомі на

Plik z chomika:

Inne pliki z tego folderu:

Inne foldery tego chomika: